Квінслєндський Побіг. Шахтарська пам'ять.

В воскресный день с сестрой моей
Мы вышли со двора.
- Я поведу тебя в музей! -
Сказала мне сестра.
 
Вот через площадь мы идем
И входим наконец
В большой, красивый красный дом,
Похожий на дворец.
Я вижу дом, где Ленин рос,
И тот похвальный лист,
Что из гимназии принес
Ульянов-гимназист. 

Сергей Михалков. В музее Ленина. 

Після чергового повороту пітляючої гірської дороги зненацька почалася центральна вулиця невеличкого провінциального містечка.

• Я бачу вивіску лікаря! Нам треба проконсультуватися та отримати ліки! - сказала Пані Вишня обережно та повільно ведучі вірну Королу через невеличку центральну площу цього міста.
• Я хочу чашку гарячого шоколаду! Дайте мені чашку гарячого шоколаду! - голосно та недвозначно панночка Вишенька-майже-дев'ять висказала своє ставлення до навколишнього світу.
• Здається, тут доволі цікава історична архітектура яку добре було б сфотографувати — подумав Пан Вишня.

Таким чином у містечку Маунт Морган під час обідньої години зупинилося на одну автівку більше.

 

Жаркий майже літній день, полудень, з синього-синього неба майже прямо майже нещадно світить сонце, навколо майже жарко і вже не майже немає жодного вітерка. Повітря, а з ним і час, зупинились тут, на цій історичній для подорожуючих, та такій рідній для нечисленних Маунтморганців місцевості. Кафе — ну наче привіт з радянського минулого: такий же інтерьер, таке ж обладнання, яке повністю амортизувалося ще за часів Брежнева. Таке ж швидке обслуговування.

• Ви вже зробили свій заказ, чи скоро дійде черга до нас? Пан Вишня не втерпів і почав шукати якісь логічні пояснення місцевій неспішності спитавши якусь бабусю перед ним.
• Так, тут завжди так під час обіду, коли кілька людей роблять закази для ланчу на виніс. А ви вже бачили наш музей? Бабуся уважно оглянула Пана Вишню, не минувши поглядом і великого чорного фотоапарата на шії Пана Вишні.
• Ні, не бачив, а що там за єкспозиція, воно того варто?
• Так, відвідайте, не пожалкуєте.

Музей маленького гірського містечка яке було центром золото та мідедобичи півтораста років тому, наповнений усілякою всячиною з гірського обладнання, відкритого кар'єру, побутові предмети кілька єпох через які пройшло це місто, старі автомобілі та навіть “про-компьютери” - арифмометри. А також безліч дуже цікавих старих фотокарток — все це було того варто. Не часто можна зустріти таку цікаву експозицію, не часто.

QE: Mount Morgan

«Клянемся так на свете жить,
Как вождь великий жил,
И так же Родине служить,
Как Ленин ей служил!
 
Клянемся ленинским путем -
Прямее нет пути! -
За мудрым и родным вождем -
За Партией идти!»

.