суббота, 23 апреля 2011 г.

Квінслєндський Побіг. Шахтарська пам'ять.


В воскресный день с сестрой моей
Мы вышли со двора.
- Я поведу тебя в музей! -
Сказала мне сестра.
 
Вот через площадь мы идем
И входим наконец
В большой, красивый красный дом,
Похожий на дворец.
Я вижу дом, где Ленин рос,
И тот похвальный лист,
Что из гимназии принес
Ульянов-гимназист. 
Сергей Михалков. В музее Ленина. 
 
Після чергового повороту пітляючої гірської дороги зненацька почалася центральна вулиця невеличкого провінциального містечка.
  • Я бачу вивіску лікаря! Нам треба проконсультуватися та отримати ліки! - сказала Пані Вишня обережно та повільно ведучі вірну Королу через невеличку центральну площу цього міста.
  • Я хочу чашку гарячого шоколаду! Дайте мені чашку гарячого шоколаду! - голосно та недвозначно панночка Вишенька-майже-дев'ять висказала своє ставлення до навколишнього світу.
  • Здається, тут доволі цікава історична архітектура яку добре було б сфотографувати — подумав Пан Вишня.
Таким чином у містечку Маунт Морган під час обідньої години зупинилося на одну автівку більше.
 
 
Жаркий майже літній день, полудень, з синього-синього неба майже прямо майже нещадно світить сонце, навколо майже жарко і вже не майже немає жодного вітерка. Повітря, а з ним і час, зупинились тут, на цій історичній для подорожуючих, та такій рідній для нечисленних Маунтморганців місцевості. Кафе — ну наче привіт з радянського минулого: такий же інтерьер, таке ж обладнання, яке повністю амортизувалося ще за часів Брежнева. Таке ж швидке обслуговування.
  • Ви вже зробили свій заказ, чи скоро дійде черга до нас? Пан Вишня не втерпів і почав шукати якісь логічні пояснення місцевій неспішності спитавши якусь бабусю перед ним.
  • Так, тут завжди так під час обіду, коли кілька людей роблять закази для ланчу на виніс. А ви вже бачили наш музей? Бабуся уважно оглянула Пана Вишню, не минувши поглядом і великого чорного фотоапарата на шії Пана Вишні.
  • Ні, не бачив, а що там за єкспозиція, воно того варто?
  • Так, відвідайте, не пожалкуєте.

Музей маленького гірського містечка яке було центром золото та мідедобичи півтораста років тому, наповнений усілякою всячиною з гірського обладнання, відкритого кар'єру, побутові предмети кілька єпох через які пройшло це місто, старі автомобілі та навіть “про-компьютери” - арифмометри. А також безліч дуже цікавих старих фотокарток — все це було того варто. Не часто можна зустріти таку цікаву експозицію, не часто.


    QE: Mount Morgan
    «Клянемся так на свете жить,
    Как вождь великий жил,
    И так же Родине служить,
    Как Ленин ей служил!
     
    Клянемся ленинским путем -
    Прямее нет пути! -
    За мудрым и родным вождем -
    За Партией идти!»
    
     
    .