вторник, 26 апреля 2011 г.

Квінслєндський Побіг. Великий пляж, великий океан.

Широка страна моя родная,
Много в ней лесов, полей и рек!
...
С южных гор до северных морей
Человек проходит, как хозяин
Необъятной Родины своей.

В.Лебедев-Кумач  Песня о Родине.

  • - Є лише п'ять причин чому не треба плавати у океані узвдовж 75 мильного пляжу. Акули, медузи, блю-боттлз, коварні миттеві течії (rip) та зненацькі великі волни що або вдарять об дно, або відтащать від берега поблище до акул, медуз, блю-боттлз.

Ось яку частину ознайомлюючого відео про Фрейзер Айленд треба пам'ятати, коли дивишься на приваблюючу та манячу воду великого океану. Як він пахне! Яке свіже повітря! Як він лагідно та ласкаючи шумить! Але табу, купатися тут можна лише у внутрішніх озерах, на кшалт МакКензі.

  • - Ні, не треба їхати слідом за тим джипом через солону воду намагаючись об'їхати скали до яких вже підходили волни приливу, перекриваючи проїзд пляжом.
Голос Пані Вишні, звернутий до шоферуючого Пана Вишні, лунав як завжди дуже розумно. Щеб б пак, Пані Вишня дивилася якраз на виразну наклейку у салоні їхнього арендованого Ленд-Ровера. “Їзда у морській воді буде коштувати вам дві з половиною тисячи доларів щонайменше”. За таких ясних вводних даних приходиться звертати до досить складної об'їзної тропи, дряпаючись на супроводжуючі пляж по всій його довжині берегові холми. Хоч це драйвлення і коштує немаленької затримки пляжної подорожі, але теж є цікавим з точки зору керування великого внедорожника у екстремальних умовах: перевалювання через вулканичні камені, зануряння у досить глибокі ями-лужи, утримання у межах глибоких пещаних колей. У свою чергу Пані Вишня теж із великим задоволенням здолала один з таких об'їздів.
  • Та не шіп-брейк (ship break), а шіп-рек (shipwreck). Скільки тобі можна нагадувати? От, дивись на мапі як написано: ш-і-п р-е-к. Бачишь, Панночка Вишня-майже-дев'ять?
  • Бачу, бачу. Тато, а хіба ти не пам'ятаешь відео? Не можна підходити до баржі кораблекрушіння блище ніж на три метра!!!
  • Та я і не підходжу. Майже. То я просто фотоапарата пройстяг до нього у пошуках якогось цікавого кадру. А сам я у безпеці. До того ж зараз день, добре видно, ми з пляжної твердої частити грунту навколо цього остову, хвиль тут немає. Не панікуй люба Панночка Вишенька-майже-дев'ять.

***
  • Гальмуй! Гальмуй! Бачишь, який великий потік тут з дуже глибокими крутими берегами! Треба його об'їхати он там, праворуч, поруч із самим океаном, де його волни згладжують вимиті прісною водою глибини і роблять береги потоку округлими.
Зоркий Пан Вишня першим з єкіпажу угледив як минути наступний потік, перетинаючий пляж і роблячий швидке пересування по ньому і небезпечним, і сповільненим.
  • Добре. Але ти теж гарний гусь. Не помітив того крутого піщаного пагорба коли була твоя черга керувати, і стрибнув на ньому на такій швидкості, що мабудь усі чотири колеса опинились у повітрі! Фі!
Пані Вишня завжди має доречні аргументи у кишені.

***
  • Сусанін, куди ти нас завів? Он уже піявка сидить у тебе на нозі! Негайно повертаємо назад! Я не буду ризикувати здоров'ям родини заради якихось сумнівних стежок увздовж цієї замітної скали “Індійська голова”. З мене вистачить і того, що ми були майже на самому краю над водною пропастю!
  • Піявка, піявка, я боюсь!
Побачивши маленьку чорну цятку оголошену піявкою, Панночка Вишенька-майже-дев'ять із задоволенням і дуже голосно піддалася паніки.
  • та не треба задкувати цією стежкою з високою травою. Ідемо уперед, і через хвилину ми дістанемося твердого грунту берегових скал і продовжимо нашу авто-подорож на той край Голови, до баченого з верху казкового “басейну шампанського” (Champagne pool).
У потрібну хвилину Пан Вишня теж міг настояти на своєму і довести справу до кінця.

  • От ми вже і тут. Яке яскраве сонечко. Який білосніжний широкий чистий пляж. Яка прозора та гостинна вода. Який тішучій погляд “райський” краєвид біля цього пулу з Індійською головою на горизонті. Я пропоную витягти складні крісла і зробити нарешті “курортні” пляжні знимки. Бо недаремно ж ми іх тягаємо у багажнику, нащось же нам їх запропонували.
  • Гостинна водичка. Аякже, бачили ту дохлу смертельно отруйну синю бутилку (blue bottle) на березі. Ну добре, поки ти тут танцюєшь навколо басейну із своїм фотоапаратом, ми посидімо у теньочку, а потім попозуємо. Але недовго! Бо під цим жорстким австралійським сонцем, повним сонячної радіації та ультрафіолету не можна буди довше лічених хвилин.

Ніякі красоти навколишнього пейзажу не могли вивести міркування Пані Вишня з практичної колеї. Безпека для неї завжди на першому місті.

- Ніяких “зведить руки разом, сядте блище, поверніть крісло”, - з мене досить, ми вже рушаємо далі, поїхали!

Пляжна фрейзерайлендівська одісея родини Вишні тривала своїм чином.

***

Широка страна моя родная,
Много в ней лесов, полей и рек!
Я другой такой страны не знаю,
Где так вольно дышит человек.
.

.