понедельник, 25 апреля 2011 г.

Квінслєндський Побіг. Бірюзова гавань білого кольору.

  • Мурашина кіслота, дотик мурашиної кіслоти, підходимо підставляємо язика під дотик мурашиної кіслоти!

Помічник Нат знайшов свіженьку колонію тропічних зелених мурах та пропонував покуштувати іх кіслотну складову усім бажаючим членам розважально-туристичної експедиції Вальцуючої Матільди. 14 членів туристичної тусовки морщилися, остерігалися, але знаходили в собі сили підставити свій маленький внутрішній орган, язик, під дотик наступної, повної кіслої рідини, мурахи. Як же ж можна пройти осторонь таких природніх розваг? Локальна тропічна ж екзотика!

Невдовзі усі пасарижи знову витягнулися у колону по одному і продовжили рух від Бухти Язик (Toung Bay), де хвилин тридцять тому їх у дві черги висадила резинова моторна шлюпка шкіпера Локі, до наступної місцевої відзнаки — смотрової площадки з чудовим видом на весь пляж Вайтхейвєн (Whitehaven – Біла Гавань), який, як неоднорозово було нагадано приреченим туристам, входить до десятки найкращих пляжів світу.
“Ще б він не входив”. - подумав Пан Вишня, оглядаючи навколишню панораму. “Мало того що його складає унікальний дрібнесенький пісок майже чисто білого кольору, який на 90 відсотків складається з кремнію (у “звичайному пісочку кремнію усього десь 60-70 відсотків), а стільки кремнію тут з якогось прадавнього вулкану чи подібної природної діяльності. Так до того ж ще цей пляж ізольовано на острові, тут ніхто не живе, його оголошено природним заповідником і навіть домашнім тваринам доступ сюди заказано! От він, сплав природного багатства та британської міркантільності”.

  • Знаєшь, мила, — Пан Вишня уважно придивлявся до навколишньої рослинності навколо тропи, якою їхню групу вели до перлини пляжного досягнення, - якщо б ми тільки но прилетіли до Австралії виключно на Великий Барьєрний Риф, то ці дерева, кущі та хащі здалися б нам цікавими та необичними. Але ми, у Сіднеї та його навколишніх ботаничних садах та парках, бачили вже майже все з цього зеленого буйства.
  • Так, в мене теж немає “ах фактору” від цього тропічного лісу.

Панночка Вишенька-майже дев'ять старанно продовжувала заважати татові йти, через нерівні інтервали часу різновекторно тягнучи його у різні боки. Нарешті, партизаньско-туристичний отряд досяг пляжу та був облишений напризволяще до шостої години. Майже міттево Робінзони розсипалися по площині доступної кромки пляжа у пошуках цікавого і найкращого. Не пасли задніх і члени родини Вишні. Подальші слова тут безсилі, треба тільки дивитися.

QE: Whitehaven beach

.