воскресенье, 24 апреля 2011 г.

Квінслєндський Побіг. Галера з парусом та трьома зірками.

  • І головне! Якщо на суші вихідний діаметр труби унітазу становить 100 мм, то тут, на яхті, це всього навсього 19 мм. Тому просунутися туди може лише “Рее, Роо and Toilet paper”.

Голос шкіпера “Вальсуючої Матільди” Локі чітко та недвозначно доходив до вух кожного з 14ти щасливих мореходних туристів, із родиною Вишні включно. Інструктаж специфіки та особливостей морських подорожей тримав своїм ходом.

  • Намагайтеся не користуватися душом довше чотирьох хвилин, бо під кінець нашого дводенного рейсу може не вистачити води навить помити руки після здійснення пі. Та і самі пі не буде чим розбавити...

“Боже милостивий” — подумав Пан Вишня, - “навіть у північносіднейскому олімпійському басейні жетон активує гарячу воду на п'ять хвилин.”
  • Коли користуєтесь трапом, повертайтесь обличчям до сходинок!

Морська специфіка продовжувала знаходити нові крамнички у мозку розслаблених відпусткою членів родини Вишні.

  • І ще: частину нашого походу ми будемо іти під парусом. У залежності від свіжості вітру яхта може більше чи мешне кренитися. Тому для кращого балансу пасажирам рекомендовано знаходитися на вищому борті, в боку вітру.

І каюта для перебування Пані Вишні, Пана Вишні та Панночки Вишеньки-майже-дев'ять виявилася дуже малою як для комфортабельного відпочінку. “Навіть третя полиця рідного радянського плацкартного вагону має більше місця, ніж моя щелина для ночівлі”. Вердикт Пана Вишні був і з цікавістю прийнятий Пані Вишнєю.

  • А коли буде сніданок? Зголоднілий ранковими пересуваннями та початком на десяту тендітний організм Пані Вишні потребував негайної відповіді.
  • Пийте заохочувальний чай з печивом, а обід буде за розкладом. Відповідь помічника шкіпера Ната була доброзичливою та одностайною.
  • Ця яхта буде відзначати своє сорокаріччя у цьому році, і вона є однією з найперших у Еїрлі Біч що почали свою комерційно-туристичну службу тут, на благодатних коралових ділянках Великого Барьєрного Рифу. Шкіпер Локі продовжував доносити цікаві факти до відома пасажирів, поки одиниця флоту групи островів Whitsunday (Вітсандей), вправно минувши кам'яні лабиринти входу до маріни, лягла на курс до першого пункта призначення на одному з зовнішних островів.

І санвузел має загальну площу великого головного платка, і зручні шезлонги для відпочинку туристів тут виявилися із приставкою “могли б бути”, і “м'ясо з справжнього австралійського барбекю на вечерю” виявилося справжніми жорсткими порціями.

Можливо, саме у цьому місці оповідання дехто з нетерплячих читачів задасться слушним питанням, що ж є привабливого у цьому мореходстві?

***

Яку ідеалізовану картину малює мозок у рефлексії на слово “відпустка на морі”?
Синє-синє небо дотепно розбавлене білочистими облачками? Так.

Чисте-пречисте бірюзового кольору море з лагідними хвилями? Безсумнівно.

Тепле, по літньому ласкаве сонечко з ранку до вечора? Одностайно.

Пляж, безкрайній пласт білосніжного найчистішого піску без слідів пластикових пляшок, “гаряча кукурудза, холодне пиво” і зпітнілих тіл незнайомих людей на відстані витягнутої руки? Авжеж.

А якщо до всього цього додати ще головну родзинку усього туру — плавання з маскою та трубкою для любовання дивовижним світом природних коралів, різнокольорових рибок? А бризги моря від йдучої по свіжих хвилях колихаючоїся яхти? А шелест парусів над головою? А прогулянка босоніж по пляжу з скам'янілих коралів, які лежать рівнехонько, наче кримська галька, деякі маючи вік під сотню років? Веселка колькорів чистої води Коралового моря, кольори пляжу Вайтхевєн, свіжа зелень острова Вітсандей — ось друга чаша вагів навпроти першої частини трьохзіркового побутового комфорту цього оповідання.

Замість наступної сотні слів будуть говорити зображення.
Спочатку - морської подорожі.
Згодом - коралових поселень.
QE: Coral Sea underwater


Море, небо, тропічні острови, корали, хвилі та паруса — це все є, це все ми бачимо. Може сказати уважний читач. А де ж білочистий пляж?

На наступній сторинці.

.